Аквакультура в Чехії

Рибне господарство у Чеській Республіці складається з двох головних сегментів: аквакультури і любительського рибальства. Оскільки Чеська Республіка не має прямого виходу до моря, аквакультура здійснюється у ставках або спеціальних «рибовирощувальних» потужностях, тобто, в спеціальних системах для аквакультури, рециркуляційних системах, в садках на водних резервуарах на дамбах. Історія розвитку аквакультури у Чехії сягає 11 століття, де вона активно розвивалася при монастирях, головним об’єктом аквакультури був і є короп звичайний. Більшість ставків штучно створені протягом 15-16 століть. Загальна площа плеса ставків становить 42 тис. гектарів, що об’єднує 20 тис. ставків. Використовуючи наявні ресурси, чеські рибоводи виробляють в рік 20 тис. тонн риби протягом останніх 15 років з незначними коливаннями, що більшою мірою залежать від погодних умов, засуха стала частим явищем за останні декілька років у Чехії. Найактивніше аквакультура розвивається на півдні Чехії, де носить традиційний характер зайнятості населення. Близько 400 підприємців залучені до діяльності в сфері аквакультурі. Більшою мірою живу рибу чеського виробництва експортують до Німеччини, Словаччини, Австрії, Франції та Угорщини. Загальний обсяг експорту складає 8500 тонн, 77 % якого складає живий короп.

Переробну промисловість у Чеській Республіці складають 15-30 великих і малих переробних підприємств. Щороку обсяг переробки продукції аквакультури сягає 2000 тонн, з яких 1500 тонн реалізується на внутрішньому ринку і 500 тонн експортують. Загальний рівень споживання риби у Чехії становить 5,5 кг на душу населення за рік. Проте, тільки 1,3 кг з цієї кількості складає прісноводна риба. Така ситуація змушує Міністерство сільського господарства Чеської Республіки виділяти кошти на маркетинг. Зокрема, створюються Інтернет-платформи, спрямовані на популяризації вживання прісноводної риби та розкручування торгових марок виробників риби. Крім того, значну підтримку чеський уряд надає відновленню і побудові нових ставків, розвитку генетичного потенціалу галузі та освіти у сфері рибальства, а також підтримує соціальні та екологічні функції ставків та рибальських угідь. Наразі кошти на підтримку зазначених вище напрямів виділяються з Операційної програми для рибальства 2014-2020, яка фінансується з фондів Європейського Союзу, а також діє програма Міністерства сільського господарства «Підтримка відновленню, поглибленню і реконструкції рибальських угідь та побудові нових водних об’єктів».

Право на діяльність у якості рибальського угіддя надається юридичним або приватним особам відповідним державним органом у сфері рибальства на основі традиційності, захисту, зариблення і вилову риби, а також цілісного використання прибережних ділянок. Власник ставка може отримати статус рибальського угіддя, подавши відповідну заяву до державного органу. На сьогодні у Чехії діє близько 2000 рибальських угідь загальною площею 42 тис. гектарів. Рибальські угіддя поділяються на дві загальні групи «лососеві» загальна площа 3700 гектарів і «не лососеві» – 38 тис. гектарів.

Для того щоб отримати право на здійснення любительського рибальства або статусу рибальського угіддя заявник має відповідати ряду вимог. Зокрема, заявнику має бути 18 років, він повинен мати право укладати юридичні угоди та бути здатним виконувати функції рибовода, чи його заступника. Крім того, заявник повинен мати змогу забезпечити необхідний рівень догляду за рибальським угіддям та мати намір надати доступ до рибальського угіддя іншим власниками права на здійснення любительського рибальства (рибалкам). Також заявник повинен подати оцінку можливих екологічних ризиків у зв’язку з використанням ставка у якості рибальського угіддя та шляхи їх вирішення, а також представити план управління відповідним рибальським угіддям. І на завершення заявнику необхідно досягнути домовленості з місцевими користувачами рибальського угіддя. Спеціальна процедура надання статусу рибальського угіддя застосовується у двох випадках. Перший випадок, коли власнику землі, на якій розташована водойма не вдалося досягнути домовленості із заявником щодо подачі заяви на отримання статусу рибальського угіддя, а другий – коли водойма отримала статус водогінного каналу.

Найбільшими власниками рибальських угідь у Чеській Республіці є дві організації «Чеський рибальський союз» і «Моравський рибальський союз». Кожен власник рибальського угіддя зобов’язаний організовувати рибоохоронну діяльність, наймати інспекторів рибоохорони.

Крім звичайних нерестових заборон, які є традиційним способом захисту водних біоресурсів, у Чехії запроваджено дозволені для рибальства години. Так, у зимові місяці рибалка дозволена з 7 до 18 години, а у літні з 4 до 24 години. Чеські експерти пояснили таку необхідність тим, що у певні години доби риба активно споживає їжу.

Законодавчу основу регулювання діяльності у галузі аквакультури та любительського рибальства складає Закон 99/2004 «Про аквакультуру, любительське рибальства, надання прав на здійснення рибальства, інспекцію і захист ресурсів рибальства».