З 06 лютого 2012 року вступили в силу затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1402 від 16.11.2011 року «Правила транспортування тварин». Правила встановлюють вимоги відносно перевезення тварин різними видами транспорту – авіаційним, автомобільним, залізничним, морським та річковим.

Рибу рекомендується перевозити у прохолодну похмуру погоду у воді пониженої температури за умови насичення її киснем. Оптимальна температура води для перевезення теплолюбних риб становить 10 – 12° C влітку, 5 – 6° C – навесні і восени, 2 – 3° C – взимку. Слід уникати перевезення риб за мінусової температури. Для перевезення холодолюбних риб температура води влітку повинна становити 6 – 8° C, навесні і восени – 3 – 5° C.

Після завершення перевезення температуру в ємностях для перевезення доводять до температури, що реєструється у водоймі, в яку планується випустити рибу. Різниця у температурі води не повинна перевищувати 1 – 2° C для молоді (зокрема, личинок) та 3 – 4° C для риби після досягнення нею однорічного віку.

У разі перевезення риби у поліетиленових пакетах температуру води корегують шляхом їх занурення перед вивантаженням у водойму, в яку планується випустити рибу.

Ємності для перевезення риби заповнюються чистою водою з нейтральною реакцією, яка не містить завислих часточок та за хімічним складом відповідає рибоводним нормам. Не допускається використання водопровідної води, обробленої хлором, колодязної та артезіанської води.

Під час перевезення риби воду необхідно аерувати. У спеціальних автомобілях та живорибних вагонах для аерації застосовують компресор або кисневі балони з редукторами. Перевезення риби в тарі без аераційних пристосувань у цистернах здійснюється з відкритими отворами.

Перед перевезенням риби проводиться дезінфекція ємностей, зокрема тих, у яких планується перевозити личинок та однорічок, шляхом їх оброблення 10 – 20-відсотковим розчином хлорного вапна та ретельного промивання.

Підготовка риби до перевезення здійснюється з додержанням таких вимог:

- допускається перевозити рибу на всіх стадіях розвитку до інших рибницьких господарств за наявності ветеринарного свідоцтва або ветеринарної довідки;

- проводиться клінічний огляд риби (не менш як 100 особин). Для паразитологічних досліджень відбирають 25 особин (три – п’ять з кожної водойми). У разі перевезення риби з природних рибницьких водойм проводиться огляд риби кожного виду, виловленої на різних ділянках. Аналогічні дослідження проводяться перед випуском риби у водойми;

- призначену для перевезення рибу обробляють під контролем спеціаліста у галузі ветеринарної медицини засобами проти виявлених паразитів відповідно до встановлених інструкцій. Після оброблення проводяться контрольні іхтіопатологічні дослідження риби. У разі необхідності проводиться повторне оброблення риби;

- не допускається завантаження у ємності для перевезення нагодованої риби. Годування риби припиняється не менше ніж за 12 – 15 годин до моменту завантаження до таких ємностей;

- призначену для перевезення рибу обстежують, хворих і травмованих риб видаляють;

- перед перевезенням рибу протягом кількох годин витримують у спеціальних проточних садках з чистою водою і високою концентрацією у ній кисню з метою очищення зябер від мулу, кишечника від екскрементів;

- посадковий матеріал та молодь риби можна обробляти з профілактичною метою лікувальними розчинами безпосередньо під час перевезення у ємностях для транспортування. Для оброблення риби у ємностях для транспортування використовують органічні барвники, кухонну сіль, концентрація яких розраховується залежно від тривалості перевезення.

До перевезення допускається жива риба, рухлива, без механічних пошкоджень і наростів плісняви на тілі, із цілою лускою та шкірним покривом, цілими і чистими плавниками, непошкодженими очима, без пухлин на тілі, тонким шаром слизу на поверхні тіла.

У разі перевезення риби автомобільним транспортом застосовуються молочні бідони, каністри, поліетиленові пакети, канни, контейнери, ємності, встановлені на тракторних причепах, а також спеціалізовані живорибні машини.

Допускається перевезення риби у поліетиленових пакетах, що виготовляються з поліетиленового рукава завширшки 40 – 80 сантиметрів і завтовшки 0,07 – 0,15 міліметрів. Для перевезення риби можуть використовуватися два типи пакетів – стандартні поліетиленові пакети місткістю 40 літрів, насичені 20 літрами кисню, упаковані у стандартні картонні коробки, та великогабаритні пакети, які містять до 300 літрів води. У разі коли час перевезення молоді риби перевищує дві години, пакети наповнюють киснем у співвідношенні води та кисню 1:1, герметизують еластичними гумовими джгутами або металевими затискачами.

Час перевезення молоді рослиноїдних риб не повинен перевищувати 20 годин. Співвідношення ваги таких риб і води становить 1:80 – 1:200. Під час розрахунку оптимальної для перевезення кількості риби враховуються умови та тривалість перевезення, її фізіологічний стан. Оптимальна кількість молоді риби, що може перевозитися в одному поліетиленовому пакеті, наповненому 10 літрами води, становить 50 тисяч.

Допускається перевезення невеликих партій риби у каннах об’ємом 45 літрів (завдовжки 50 сантиметрів, заввишки і завширшки 30 сантиметрів). Аерація в каннах може здійснюватися за допомогою, зокрема, портативних аераторів.

Допускається перевезення риби у контейнерах, які встановлюються на автомобілях. Контейнери для перевезення риби та інших гідробіонтів повинні відповідати таким вимогам:

- бути виготовленими з листового алюмінію;

- аерація води всередині контейнера здійснюється за допомогою бензокомпресорної установки, вмонтованої на платформі автомобіля.

У контейнерах вагою близько 200 кілограмів та місткістю 1800 літрів допускається перевезення до 900 кілограмів риби.

Для тривалого перевезення лососевих риб застосовують контейнери, які мають подвійні стінки з пінополіуретановою ізоляцією. Під час перевезення великої кількості риби здійснюється регенерація води за допомогою капсул з іонообмінними смолами, а також видалення з води слизу та грубих механічних домішок з використанням механічного фільтра.

Для тривалого перевезення риби використовуються автотранспортні засоби, обладнані цистернами та пристроями, які забезпечують підтримання її життєздатності.

Аерація води під час такого перевезення здійснюється за допомогою повітряного компресора продуктивністю 10 куб. метрів на годину, який працює від двигуна автомобіля. Під час перевезення риби у холодну пору року до цистерни подається тепле повітря із теплообмінника, у теплу пору року додається лід, який перевозять у спеціальних відсіках.

З метою аерації води за 10 – 15 хвилин до завантаження риби до автоцистерни включають компресор, який працює протягом всього періоду перевезення. Автоцистерна заповнюється водою таким чином, щоб залишився повітряний простір заввишки 3 – 4 сантиметри для виходу відпрацьованого повітря.

Допускається перевезення риби на незначні відстані у брезентових чанах розміром 2 х 2 х 1,5 метра, що встановлюються на вантажних автомобілях та заповнюються водою в обсязі 2 куб. метри.

Перевезення призначених для розведення і акліматизації раків, риби, рибопосадкового матеріалу здійснюється відповідно до правил перевезення швидкопсувних вантажів на залізничному транспорті.

Риба перед перевезенням витримується в окремих водоймах або басейнах для підготовки до умов перевезення.

Риба перевозиться тільки в спеціальних живорибних вагонах у чистій воді, без шкідливих домішок із забезпеченням належної аерації (як правило, пасажирськими поїздами).

Перевезення морської риби здійснюється протягом усього року виключно у морській воді. Максимальний строк перевезення морської риби становить дві доби.

Співвідношення риби та води у вагонах з примусовою аерацією становить для:

амура, буффало, коропа, сазана, вугра – 1:1,25;

карася, лина – 1:1;

форелі, судака – 1:5;

білозірки, жереха, ляща, синця, товстолобика, щуки, в’язя та інших прісноводних риб – 1:2;

морської риби – 1:10.

У процесі перевезення видаляється загибла риба.

Раків перевозять у ящиках, між якими влаштовуються проміжки для циркуляції повітря, або в корзинах з лози у формі зрізаного конуса. При цьому раків перекладають сухим мохом, чистими сухими водоростями або сіном. Інтервал між виловом та завантаженням раків не повинен перевищувати 36 годин.

До перевезення допускаються тільки живі раки. Перевезення раків лиманних, озерних та ставкових здійснюється не пізніше ніж через дві доби, а річкових – до шести діб з моменту вилову.

Перевезення молоді лососевих та осетрових риб на значні відстані здійснюється авіаційним транспортом. При цьому використовуються поліетиленові пакети та ізотермічні контейнери для запобігання різким коливанням температури води.

В ізотермічному контейнері (розміром 158 х 51 х 46 сантиметрів) допускається перевезення до 50 кілограмів риби без води у рамках в один – два ряди. Контейнери повинні зберігати ізотермічність за температури від -20° C до +20. Під час перевезення рибу зрошують і охолоджують насиченою киснем водою кожні 20 – 30 хвилин. Тривалість перевезення в таких умовах становить три – чотири години.

Після прибуття літака до місця призначення рибу разом з водою поміщають у спеціальну живорибну машину, а потім – у ставок, який зариблюється.

Для перевезення риби морським та річковим транспортом використовуються живорибні судна типу “Акваріум”, оснащені ємностями для транспортування (по 20 куб. метрів кожна), що вміщують до 55 тонн риби і можуть використовуватися для перевезення молоді осетрових риб з рибницьких заводів.

Для перевезення плідників, товарної риби та дрібних гідробіонтів застосовуються живорибні прорізи астраханського типу об’ємом 30 куб. метрів.